Инициативы

21 сентября 2018
20 сентября 2018
19 сентября 2018
18 сентября 2018
17 сентября 2018
14 сентября 2018
13 сентября 2018

Новости

24 сентября 2018
21 сентября 2018
20 сентября 2018

Збільшення облікової ставки від НБУ. Які ризики для економіки це принесе?

Збільшення облікової ставки від НБУ. Які ризики для економіки це принесе?

Останнє рішення НБУ про підвищення облікової ставки до 18%, до речі, учетверте за цей рік, відбулось на фоні зниження темпів інфляції, на фоні більш ранніх девальваційних процесів, ніж очікувалось, і відповідно зменшення золотовалютних резервів. З наближенням суттєвих макроекономічних ризиків регулятор, вочевидь, намагається посилити позиції гривні і зробити її більш конкурентоспроможною відносно долара.

У 2015 році Україна підписала найбільшу за свою історію програму з МВФ — IFF, яка номінально передбачала 40 млрд доларів фінансування на найближчі чотири роки. Навряд чи на початку цієї програми українці могли здогадуватися, що за декілька місяців до її закінчення Україна ледве зводитиме кінці з кінцями, запозичуючи на зовнішніх ринках короткострокові позики під 9%, а облікова ставка НБУ становитиме 18%, його б очевидно назвали агентом кремля.

Однак реалії такі, що замість запланованих у програмі 35 млрд золотовалютних резервів, наразі Україна має 17 млрд. Поряд з цим незрозуміло, чи вдасться регулятору досягти зменшення інфляції, або хоча б верхньої її межі від запланованих 8,9% на кінець 2018 року. Проти такого сценарію грають девальваційні очікування і підвищення регульованих тарифів. Не дивно, що у такій ситуації НБУ вчергове підвищив облікову ставку.

Серед доданих останнім часом факторів, які становлять ризики для дотримання цільового показника інфляції, НБУ називає посилення тиску на валюти країн, що розвиваються, через подальший відтік капіталу. Це може ускладнити доступ українських позичальників до міжнародних фінансових ринків і позначитися на конкурентоспроможності продукції українського експорту.

Також регулятор вказує на те, що зростають ризики погіршення кон’юнктури на світових товарних ринках через ескалацію широкомасштабних торговельних конфліктів. Разом з тим, актуальними залишаються і внутрішні ризики. Унаслідок зростання волатильності обмінного курсу гривні та наближення виборів в Україні можливе погіршення інфляційних очікувань. Також на заваді зниженню інфляції, відповідно до прогнозу Національного банку, може стати більш суттєве зростання внутрішнього попиту через значні темпи підвищення заробітних плат.

Зрештою фактор підвищення зарплат, скоріше за все, пов'язаний не з тим, що українські роботодавці стали більш ефективними. Причина — у вимушеній конкуренції з польським ринком.

Якщо раніше Національний банк очікував внаслідок шокової девальвації імпортозаміщення та підвищення конкурентоспроможності української економіки, то сьогодні економічні процеси відбуваються уже за іншим сценарієм.

Шокова девальвація призвела до колосальної міграції, яка в свою чергу суттєво збільшила валютний потік від заробітчан, який цього року становитиме більше, ніж 11 млрд доларів. Ці гроші на фоні відсутності якісного прогресу у співпраці з МВФ сприяли курсовій стабільності і прогнозовано пожвавили пригнічений внутрішній попит, але разом з тим внесли свій вклад і у інфляційні процеси.

Водночас суттєвого імпортозаміщення та підвищення ефективності внутрішніх економічних суб'єктів не спостерігається, а Україна лишається аграрно-сировинною країною, вкрай залежною від зовнішньої кон’юнктури на світових сировинних ринках.

Одна з найголовніших причин для підвищення облікової ставки — це девальваційні ризики. Такий крок НБУ в теорії повинен призвести до підвищення ставок як за кредитами, так і за депозитами. А високі ставки за депозитами повинні надати гривні конкурентної переваги перед доларом.

Проте для населення зростання облікової ставки останнім часом не помічало, тому що відсотки за депозитами для фізичних осіб суттєво не підвищувались. Утім, після останнього підвищення ситуація зміниться, впевнені в НБУ.

Банки очевидно будуть вже більше конкурувати за гроші клієнтів. Цьому фактору також сприятиме подальший дефіцит ліквідності у банківській системі.

Заступник голови НБУ Олег Чурій повідомив, що найближчим часом банківська система перейде від стану зайвої ліквідності до її дефіциту.
Враховуючи, що за сьогоднішнього рівня облікової ставки НБУ кредити рефінансування вже коштують по 20%, можна очікувати, що короткострокові депозити будуть наближатись до цього рівня.

Загалом гривневі депозити будуть вкрай привабливим, хоча й ризиковим інструментом. Останнім часом НБУ приклав чималих зусиль для згладжування коливань на валютному ринку, витративши на інтервенції 700 млн доларів, що показує те, щ хоч НБУ і декларує, що не переймається курсом, все ж не хоче спостерігати надмірної девальвації.

Чи зможе регулятор тримати ситуацію під контролем і надалі здебільшого залежатиме від успіху переговорів з МВФ. Українська економіка загалом лишається слабкою і залежною від світової кон’юнктури, а гривня відповідно валютою не надто надійною, але цікавою для сезонних спекуляцій.

По матеріалам: protocol.ua

 


Loading...
Комментарии (0):


Использование любых материалов, размещенных на сайте, разрешается при условии ссылки на verhovenstvo.com. Для интернет-изданий − обязательна прямая открытая для поисковых систем гиперссылка.